-дражить

-дражи́ть, итер. -дража́ть: раздражи́ть, раздража́ть, ст.-слав. раздражити, сербохорв. дрȃжим, дра́жити «дразнить, сердить», словен. drážiti «дразнить», др.-чеш. drážiti, слвц. dráżit'. || Родственно др.-инд. drā́ghatē «мучит», англос. dreccan «раздражать, мучить»; см. Уленбек, Aind. Wb. 132; Цупица, GG 161; Бернекер 1, 221; Младенов 151; Хольтхаузен, Aengl. Wb. 76.