осетин
осети́н, мн. осети́ны. Из груз. оs, оsеt῾i «Осетия» (Дирр, Nаmеn 204; Финк, Sprachst. 16 и сл.; Эльи 678). Слово ир. происхождения; ср. я́син.
осети́н, мн. осети́ны. Из груз. оs, оsеt῾i «Осетия» (Дирр, Nаmеn 204; Финк, Sprachst. 16 и сл.; Эльи 678). Слово ир. происхождения; ср. я́син.