тукмачи
тукмачи́ мн. «суп с лапшой», вятск. (Даль), уже в Домостр. Заб. 146. Объясняется из тур. tutmadž — то же; см. Мi. ТЕl., Nachtr. I, 60.
тукмачи́ мн. «суп с лапшой», вятск. (Даль), уже в Домостр. Заб. 146. Объясняется из тур. tutmadž — то же; см. Мi. ТЕl., Nachtr. I, 60.